Готуються позитивні зміни до законодавства в сфері ЕСКО

03 грудня 2019 року було проведене засідання підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг щодо удосконалення ЕСКО-законодавства.

В нараді під керівництвом Голови Комітету Андрія Геруса прийняли участь народні депутати-голови кількох підкомітетів та інші члени Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП, голова Української асоціації Енергосервісних компаній Олексій Корчміт, керівники ЕСКО-компаній, представники адміністрацій міст-практиків ЕСКО Києва і Славутича та Асоціації міст України. Також в обговоренні приймали участь представники міжнародної спільноти: Перший радник Представництва ЄС в Україні Йоханнес Баур, представники міжнародних проектів Сергій Варга (керівник проекту ПРООН “Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель в малих та середніх містах України шляхом застосування механізму ЕСКО”), Юлія Шевчук (головний радник з питань інвестицій NEFCO в Україні), Оксана Кисіль (Національний експерт проекту ЄС “Угода мерів“).

Учасники наради обговорювали два законопроекти, основні положення яких були напрацьовані ще рік тому та наразі підготовлені до подання до Верховної Ради України:

1. Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму енергосервісу;
2. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо додаткового врегулювання запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації (за механізмом енергосервісу).

Метою прийняття цих проектів є удосконалення механізму закупівлі енергосервісу та розширення реалізації енергосервісних договорів для впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах. Проекти розроблялись народними депутатами разом із Держенергоефективності та за підтримки консультантів Проекту ПРООН та експертів Української асоціації Енергосервісних компаній.

Законодавчу базу для застосування механізму ЕСКО створено ще у 2015 році. У 2017 були внесені зміни для замовлення послуг енергосервісу за допомогою системи електронних закупівель PROZORRO. Механізм полягає в тому, що виконавець енергосервісу (ЕСКО) реалізує енергоефективні заходи, гарантує досягнення певного рівня економії енергоресурсів та повертає вкладені інвестиції виключно за рахунок економії витрат на оплату комунальних послуг протягом строку дії енергосервісного договору. Після закінчення дії контракту всі результати енергосервісу без додаткової плати передаються замовнику послуг.

З того часу на ринку з’явилось близько 30 ЕСКО-компаній. За два роки (2017-2019) оголошено більше 970 тендерів, але з них тільки лише близько половини було успішно завершено. Всього укладено 348 енергосервісних договорів на суму близько 508 млн гривень.

Тому в 2018 році спільно з експертами проекту ПРООН були ідентифіковані законодавчі бар’єри для розвитку та поширення механізму енергосервісу. На базі цього аналізу і підготовлені відповідні зміни зо законодавства.

Зміст основних положень законопроектів:

1. Поширення механізму при відсутності у замовника відповідного профільного центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), наприклад, НАН України, об’єкти ВРУ, судів, прокуратури тощо).
2. Поширення бюджетних гарантій на замовників, які не мають статусу “розпорядників бюджетних коштів”, а є їх одержувачами (наприклад, на комунальні підприємства при модернізації ними, зокрема, вуличного освітлення).
3. Усунення процедури затвердження істотних умов енергосервісного договору як такої, що не несе додаткових гарантій інвесторам, а лише затягує до 3 місяців процес укладання договору.
4. Врахування змін цін та тарифів на комунальні послуги під час строку дії договору на вартість енергосервісного договору (нівелювання валютних та інфляційних ризиків, в першу чергу для потенційних іноземних ЕСКО-інвесторів).
5. Можливість зміни умов щодо розподілу економії на користь публічного партнера у разі додаткового впровадження ним енергоефективних заходів за рахунок бюджетних коштів.
6. Удосконалення підходу до визначення базового рівня споживання енергії та застосування розрахункового підходу при фактичному так званому “недоопаленні” та “недоосвітленні” у попередні періоди.
7. Підсилення ролі енергомоніторингу та енергоменеджменту при укладанні ЕСКО-договорів та запровадження грошової мотивації працівників бюджетної установи в залежності від досягнення економії.
8. Можливість для замовника при оголошення закупівлі вимагати мінімальну гарантовану економію, яка очікується від учасників тендерного процесу (для стимуляції проведення комплексних енергоефективних заходів).

Запропоновані зміни є результатом професійної аналітичної діяльності українських та міжнародних експертів, теоретиків та практиків у сфері енергоефективності. Прийняття законопроектів з їх урахуванням дозволить вийти на більш високий рівень застосування бюджетними організаціями країни енергосервісу, провідного механізму підвищення енергоефективності будівель.